Прагни не до того щоб добитися успіху, а щоб твоє життя мало сенс.

Іноді обійми близької людини — це все, чого нам бракує, аби триматися, не падати духом. Пам'ятайте про це, частіше обіймайте рідних. А якщо між вами кілометри відстані — обіймайте словами. Вони неодмінно відчують ваші підтримку й тепло

Найбільше люди втомлюються від самих себе.
Від своїх переживань, страхів, домислів і тривог. Від почуття провини і спроб все контролювати. Від неможливості хоч якийсь час не забігати наперед (моделюючи ситуації) і не озиратися назад (шукаючи аналоги та кліше).
Перестати порівнювати, перестати лякати себе, не будувати ілюзій, не додумувати за інших, припинити діалоги у власній голові... 

"Люди дощу" - хто вони?

   Ми всі - дуже різні. Бачимо і сприймаємо світ по різному. Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння. Уявіть себе у світі, де навколо незнайомі люди, що розмовляють неможливою для розуміння і повторення мовою. Вони непередбачувані, й ви не знаєте, чого від них очікувати. Ви живете в світі, де ваш мозок постійно пронизує нестерпний скрегіт каменя по склу, де в очі б'є світло софітів і ви нічого не бачите, де у вас немає шкіри і все, що дотикається до вашого тіла, приносить біль. У вас постійно болять голова і живіт. Часто життя настільки нестерпне, що ви рятуєтеся від нього, усамітнюючись. Тільки так можете його витримати. Ласкаво просимо у світ аутиста!

   Аутизм - це не психічне захворювання. Це просто інше сприйняття навколишнього світу. Такі діти вимагають іншого підходу до виховання і навчання. Нерідко вони бувають дуже здібними. Часто коефіцієнт їхнього розумового розвитку перевищує 70 балів зі 100 можливих. Просто вони відрізняються від більшості. Дитина-аутист може виявитися надзвичайно талановитою в царині математики або музики, чудово малювати, але при цьому бути безпорадною в побутових питаннях, погано йти на контакт із людьми.  Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

   Аутизм - це перш за все порушення комунікативної функції, контакту дитини з оточуючими. Дитина живе в світі зорових образів, звуків, тактильних відчуттів, але при цьому враження для неї самоцінні, вона не прагне поділитися ними з мамою чи татом, які виконують виключно інструментальну функцію, будучи джерелами їжі, тепла, комфорту. Для таких дітей характерні повторювані, нав'язливі дії: хтось годинами крутить все, що трапляється під руку - від маленького м'ячика до кришки великої каструлі; хтось спостерігає, як вода ллється з крана; хтось вибудовує в ряд машинки або кубики, хтось бавиться з ниточкою, намотуючи її на палець. Вони можуть довго кружляти на одному місці або колами ходити по кімнаті навшпиньках.

   За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч. 

  

«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як в сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна адаптувати таку людину до соціального життя.

Вони знають значно більше, ніж ми з вами, але не вміють це показати, або ж ми не вміємо це розпізнати.

Аутизм - не трагедія, ігнорування - це ТРАГЕДІЯ!!!  

Психолог - це не лікар. 
Психолог - це не вчитель, не наставник. Він не знає, «як правильно». У кожного клієнта своя правильність. Мета - знайти разом з клієнтом найкраще рішення. Наприклад, одна людина шукає воду. А в другого є лоза. Вони об'єднуються і знаходять воду.
Психолог - це не чарівник. Якщо ви прийшли з «застарілою» проблемою, не варто чекати, що вона вирішиться після однієї консультації.

Найкращий спосіб зробити дитину хорошою - це зробити її щасливою.

Оскар Уайльд

Для кожного слово "щастя" означає щось своє. Адже щастя відносне. Для когось це мільйони на банківському рахунку, а для когось - сім'я. Але насправді щастя ховається в тому, чого ми часто не помічаємо - в усмішках рідних тобі людей, коли зібралася вся родина за смачним сніданком; в маленькому клубочку вовни - кошеняті - яке дивиться на тебе і всім своїм маленьким сердечком сподівається на допомогу; щастя в запітнілому склі, по якому провів пальцем - і вже малюнок; в паперових листах, які випадково одержав від листоноші, а відкривши, прочитав такі теплі слова; щастя криється в нічних розмовах, лежачи на траві й дивлячись на мерехтливі зірки. Щастя в заходах і світанках. Щастя в кожному зітханні. Варто тільки придивитися.

ДЕКЛАРАЦІЯ МОЄЇ САМОЦІННОСТІ

(По Вірджинії Сатир)

Я це я.

У всьому світі немає нікого в точності такого ж, як Я. Є люди, в чомусь схожі на мене, але немає нікого в точності такого ж, як Я. Мені належить все, що є в мені: моє тіло, включаючи все, що воно робить; мою свідомість, включаючи всі мої думки і плани; мої очі, включаючи всі образи, які вони можуть бачити; мої почуття, якими б вони не були - тривога, напруга, любов, роздратування, радість; мій рот і всі слова, які він може вимовляти, - ввічливі, ласкаві чи грубі, правильні чи неправильні; мій голос, гучний або тихий; всі мої дії, звернені до інших людей або до самого себе.

Мені належать всі мої фантазії, мої мрії, всі мої надії і мої страхи. Мені належать всі мої перемоги і успіхи, всі мої поразки і помилки. Все це належить мені. І тому Я можу близько познайомитися з собою. Я можу полюбити себе і подружитися з собою. І Я можу зробити так, щоб все в мені допомагало мені. Я знаю, що дещо в мені не подобається мені, і є в мені щось таке, чого Я не знаю. Але оскільки Я дружу з собою і люблю себе, Я можу обережно і терпляче відкривати в собі джерела того, що спантеличує мене, і дізнаватися все більше і більше різних речей про самого себе. Все, що Я бачу і відчуваю, все, що Я говорю і що Я роблю, що Я думаю і відчуваю в даний момент, - це моє. І це в точності дозволяє мені дізнатися, де Я і хто Я в даний момент. Коли Я вдивляюся в своє минуле, дивлюся на те, що Я бачив і відчував, що Я говорив і що Я робив, як Я думав і як Я відчував, Я бачу, що не цілком мене влаштовує. Я можу відмовитися від того, що здається невідповідним, і зберегти те, що здається дуже потрібним, і відкрити щось нове в собі самому. Я можу бачити, чути, відчувати, думати, говорити і діяти. Я маю все, щоб бути близьким з іншими людьми, щоб бути продуктивним, вносити сенс і порядок в світ речей і людей навколо мене.
Я належу собі, і тому Я можу будувати себе.

Я - це Я, і Я - це чудово!

Радість не можна відкладати. 

Тому що пізніше для неї може не бути сил, не бути місця, не бути причин, не бути років.


© 2019 ЙОГА. Вокзальна площа 1, Київ, 03031
Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати