Поради "вчителі-учні-батьки"

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

"Десять кроків, щоб стати хорошими батьками"

1.  Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам'ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожного є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь

Поради щодо збереження психічного здоров'я

   Потреби кожної людини в психічному здоров'ї різні, але існує немало речей, які могли б допомогти практично будь-якій людині трохи поліпшити свій психічний стан.

- обмежте час, який ви витрачаєте на прочитання і перегляд інформації, що не впливає на вас позитивно. Перевіряйте новини тільки в певний час;

- відпочивайте від соцмереж і заблокуйте всі ті, що змушують вас хвилюватися;

- проаналізуйте, які види діяльності виснажують вас, а які - навпаки - заряджають енергією. Плануйте свої дні відповідно і, в кінцевому результаті, ви досягнете балансу в житті;

- не мучте себе за рішення, які виявилися неправильними. Величезна кількість людей живуть, постійно шкодуючи та жаліючи про те, що вони зробили раніше. Звичайно, якби вони мали всю ту інформацію, яка їм доступна сьогодні, вони могли б зробити інший вибір та уникнути проблеми. Але тільки подумайте, що саме ви знали в той час? Зробили б ви такий вибір, знаючи, що це буде помилкою? Звичайно, ні. Скоріше за все прийняте вами рішення було найлогічнішим, спираючись на відому вам в той момент інформацію;

- вчиться приймати те, що ми не можемо змінити, і зосереджуватись на тому, що здатні змінити;

- навчіться розслаблюватися: тілом, диханням, думкою тощо.

- дайте собі можливість призупинитися, зробити вдих і видих, і жити за принципом «тут і тепер». Важливість нашого минулого беззаперечна, там формувався наш досвід, приємні/неприємні спогади та деталі, які сформували нас. Наше майбутнє - не менш важливе за минуле: ми плануємо, встановлюємо цілі, обдумуємо способи як зробити життя кращим. І, нажаль, часто не чуємо себе справжніх і не бачимо життя «тут і тепер». Призупиніться і прислухайтесь до себе;

- не порівнюйте себе з іншими і зосередьтеся на собі.Пам'ятайте, що трава не завжди зеленіша в сусіда. Та людина, яка здається постійно щасливою, може насправді мати проблеми. Людина за кермом дорогої автівки може бути по вуха у боргах. А хтось, кого ви вважаєте надзвичайно красивим та успішним, може страждати від надзвичайно низької самооцінки і щодня мучитися і переживати про найменші події чи зміни. Зосередьтеся на собі і своєму власному щасті і перестаньте порівнювати себе з іншими;

- раціональне харчування. Продуктами, що посилюють несприятливий вплив стресових ситуацій, є рафінований цукор, концентрати супів, цукерки, солодощі, десерти і підсолоджені безалкогольні напої. Сприяють зняттю стресового стану - сирі овочі, фрукти, ягоди, городина, волоські горіхи, мед, натуральні соки;

-  створюйте власний «острівець» спокою: знайдіть, з можливого, своє «безпечне місце», де можна бути собою, бути спонтанним, досліджувати те, що цікаво, бути уважним до себе та усвідомленим. Безпечний простір дозволяє бути гнучким і креативним, помічати красу і творити, експериментувати, винаходити, бути милосердними, легко входити в контакт з іншими людьми, співпрацювати, підтримувати, просити допомоги, усвідомлювати себе і світ.

   І, наостанок, пам'ятайте - будь-які неприємності, що приносять нам емоційний біль та страждання - неминучі, але завжди тимчасові. Життя швидкоплинне, так само як і радість та горе. Але, врешті решт, воно того варте. Світ змінюється, змінюємось і ми. Адже на думку багатьох філософів, соціологів та психологів: «Немає нічого складнішого, ніж жити в епоху перемін та немає нічого цікавішого, ніж жити в епоху перемін».

Як навчитися керувати власними емоціями

   Людина, яка не вміє керувати своїми емоціями, є емоційно незрілою. У міру своєї зрілості, кожен із нас повинен навчитися емоційної інтелігентності, тобто здатності без праці стримувати ті чи інші емоції. На жаль, сьогодні ми бачимо протилежну картину: на вулиці, в магазині люди виливають один на одного океан емоцій і почуттів, що накопичилися за день. Варто зауважити, що вміння контролювати свої емоції - це дар, який може бути отриманий від природи або розвинений протягом життя.

   Емоції - це те, що робить нас людьми. Однак, використовувати їх потрібно з розумом, щоб вони не зруйнували все те, до чого ви йшли так довго.  Від емоційного стану залежить розумова діяльність, участь у різних сферах суспільного життя. Основне завдання тут полягає в тому, щоб зрозуміти та навчитись правильно керувати своїми емоціями, тобто розвинути свій емоційний інтелект.

   Вміння керувати своїми емоціями - це відмінна ознака самоконтролю. Тільки врівноважена і впевнена у собі людина може тримати під контролем свої емоції.Дуже часто доводиться симулювати емоції, зображуючи радість зустрічі або проявляти цілковиту байдужість в тих ситуаціях, коли на душі явно не спокій. Насправді це досить важке заняття, слід розуміти, що прояв холоду і байдужості несе в собі необхідність затримки всередині себе сильних емоцій. Внаслідок чого людині в майбутньому знадобитися зробити емоційний виплеск, так як, тримаючи в собі емоції, можна прийти до отримання неврозу.

Зберігайте баланс

Регулюйте градус своїх емоцій так само, як температуру на термостаті. Можливо, вам занадто жарко, чи холодно, а, може, якраз комфортно? Це стосується як хороших, так і поганих емоцій. Якщо ви занадто збуджені, це може бути недоречно в певній ситуації, так само, як і надмірна агресивність або депресивна поведінка.

Пізнання себе

Якщо ви думаєте, що знаєте себе дуже добре, то ви помиляєтеся. Протягом усього життя людина тільки й робить, що впізнає себе все краще і краще. Заглянути в себе страшно, а ще страшніше - тільки познайомитися із собою в уже досить «пристойному» віці. Якщо ви не займетеся самопізнанням, то ваші емоції візьмуть над вами верх.Самопізнання допоможе навчитися розуміти та інтерпретувати свої емоції в кожній конкретній ситуації.

Зупиніться та подумайте

Якщо ви відчуваєте, що ваші емоції просто закипають, почекайте та подумайте. Замість того, щоб негайно відреагувати на ситуацію, подумайте про те, як ви можете її вирішити. Якщо настане момент, коли ви відчуєте, що втрачаєте контроль, тоді зробіть крок назад і сфокусуйтесь на чомусь іншому. А все тому, що пізніше ви можете пошкодувати про зроблене чи сказане. Замість того, щоб почуватись переповненими емоціями, заспокойтесь та подумайте про якусь одну річ. Така вправа допоможе вам відновити спокій та реагувати на подій тактовно. 

Вентиляція емоцій

 розвіювання своїх емоцій, методи звільнення від емоційної напруженості (образи, гніву) через спеціально організоване проговорювання, крик або фізичну активність. Головне - забезпечити умови для вільного та безперешкодного виходу зі стану емоційного напруження. Багатьом допомагає інтенсивна домашня робота (скопати грядочку влітку, розкидати сніг узимку, прибрати листя восени, протерти підлогу в будь- яку пору року) або ж спорт. Після вентиляції емоцій добре відірватися від усього цього, опинитися в ситуації, де про те, що сталося, ніщо не нагадує, й просто поспати.

Уникайте емоційного перевантаження

Емоційне перевантаження - це той стан, коли певний тип емоцій (щастя, радість, гнів, сум) повністю захоплює вас. Він зазвичай супроводжується такими фізичними реакціями, як прискорене серцебиття, дихання, тремтіння колін, пітливість, нудота. Це ознаки того, що ви емоційно переобтяжені. Тому вам потрібно обробляти інформацію по частинах, щоб поступово прийти в себе.

Визначай та називай свої емоції

У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.
Страх допомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.
Гнів допомагає нам відстояти себе.
Смуток змушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.
Огида допомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.
Радість говорить нам про те, що у нас усе гаразд. 

Емоції завжди минають

Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі - вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам'ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

Практикуйте глибоке дихання

Коли організм починає реагувати на емоційні перевантаження, то подає в серце та різні м'язи тіла дивні сигнали, в результаті чого ви почуваєтесь напруженими. Щоб уникнути такого стану, потрібно навчитись глибоко дихати.

Завдяки цьому в мозок потрапляє більше кисню, і це допомагає розслабитись.

Просто припиніть робити те, чим ви займались, заплющіть очі і виконайте таку вправу: повільно вдихніть повітря через ніс (це має тривати не більше 5 секунд); затримайте дихання ще протягом 2, а потім повільно видихніть через рот (знову протягом 5 секунд). Повторіть цю вправу приблизно 10 разів.

Долаємо Монстрика (вправи)

«Чуття павучка»:
На прогулянці уяви себе павучком. Використовуй «чуття павучка»: нюх, зір, смак і дотик, щоби відчути, що відбувається навколо тебе та всередині тебе, тобто те, що ти відчуваєш. 

«Баночка з блискітками»:
Наповни банку водою, засип туди блискіток, розмішай так, щоби вони кружляли в банці. Уважно спостерігай, як саме блискітки кружляють, а потім осідають. Подумай, що інколи наш розум як ця банка - часом він хаотичний, і ми не дуже добре бачимо. Але коли він спокійний, блискітки осідають і ми бачимо ясно.

Ви відчуваєте злість або лють

Візьміть шматочки кольорового паперу та порвіть його на смужки. Робіть це повільно, зосереджуючи увагу на завданні.

Коли закінчите рвати смужки, переплетіть їх у якомусь візерунку. Крок за кроком, ви відчуєте, що злості можна позбутися.

Вам потрібно зрозуміти щось

Малюйте мандали. Це дозволить встановити зв'язок зі своїми думками, спокійно та без поспіху, поки ви розмальовуватимете різноманітні візерунки.

Поступово ви знайдете відповідь.

Вам сумно

Малюйте дерева з довгим корінням і високим гіллям, яке сягає сонця.

Ви хвилюєтеся

Якщо ви відчуваєте хвилювання, вам чудово допоможе орігамі. Це тонке мистецтво полягає в складанні паперу без використання ножиць чи клею, лише за допомогою вправності рук.

Ви почуваєтеся роздратованими

Щоразу, коли з вами таке трапляється або ви відчуваєте роздратування, корисно взяти кольорові олівці та помалювати лінії вздовж чистого листка паперу. 

Моє майбутнє: поради психолога щодо вибору майбутньої професії

Дуже добре, якщо випускник давно визначився з навчальним закладом і спеціальністю. Але, на жаль, такий ідеальний варіант зустрічається рідко. Набагато частіше колишні школярі не знають, ким хочуть стати, вступають до навчального закладу за компанію з друзями або за порадою батьків, або за принципом, куди візьмуть з набраними балами. 

Якщо так трапилося, і молода людина не зорієнтувалася, є сенс почекати рік - інший.

- При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по іншому.

З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише  той, хто крім звичайного вузівського диплому має ще безліч умінь і знань.

- Професію треба обирати свідомо, з урахуванням своїх здібностей, внутрішніх переконань (тільки байдужі йдуть куди доведеться), реальних можливостей, зваживши всі «за» і «проти».

- Найпростіший спосіб визначиться - це почути себе. Але це одночасно і самий складний спосіб. У потоці зовнішньої інформації (думка родичів, друзі, ЗМІ) дуже важко зосередитися і почути своє "Я". Спробуйте виділити для цього спеціальний час раз на день, посидьте на самоті, в тиші. Переберіть варіанти, задайте собі питання і спробуйте почути відповідь.

- Батьки повинні дати дитині право вибору. Підліток повинен відчувати незалежність і самостійність в справах, думках та вчинках. Його дії повинні виходити з внутрішніх переконань і критеріїв, а не на думку мами, тата, бабусі і т. д.. 

Порада - вірте в свою мрію, йдіть за нею не дивлячись ні на що!

Пережити карантин... 

Коли навколо так багато негативу, правил і карантин, нашій душі хочеться якогось сокою. Не чекайте. що стане легше, простіше, краще. Не стане. труднощі будуть завжди. Вчіться бути щасливими прямо зараз....Інакше не встигнеш... 

Запитайте себе: що можна зробити в цій ситуації, а в чому ви безсилі? Памятайте,проконтролювати все неможливо, як би ви не старалися.

Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Готувати їжу тричі на день для всієї родини, тримати дім у чистоті, встигати якісно працювати віддалено та стати для свого школярика ідеальним організатором дистанційного навчання - одночасно робити все це буде не до снаги. Але є алгоритми, які допоможуть створити комфортну атмосферу для всіх членів родини та зробити навчання з дому справою звички на наступні кілька тижнів

Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено?

1. Повідомте дитині, що карантин - це не час для розслаблення й відпочинку. Старанне навчання вдома - це вклад в програму захисту свого здоров'я та близьких тобі людей.

2. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа - це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

3. Щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись. Тому будуйте чіткій розклад і графік занять. Домовтесь із дитиною, з котрої години вона сідає за навчання. Дотримуйтеся таймінгу (в обраний час вмикайте якийсь кумедний звуковий сигнал - «дзвінок на урок».) Візьміть ватман, напишіть на ньому маркерами розклад, прикріпіть на стіні й нехай ваш школярик відмічає зроблене.

4.  Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви - і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки - десь за півгодини.

5. Перерви найкраще робити від 10 до 30 хвилин. Тривалість перерви дитина може обрати сама.

6. За вдало завершений навчальний тиждень введіть нагороду.

7. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки - у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

8. Щоб дитина ефективно навчалася вдома, батьки мають бути спокійними і терплячими. 

Склянка з водою

Іноді для ілюстрації розвитку дитини я привожу приклад з водою.

Малюк в своєму розвитку зі своїми емоціями подібний до води - непередбачуваний, безпосередній, рухливий, спонтанний. Він всім цікавиться, у все вникає. Його цікавість стрімко, як потік води, змінюється і рухається, випереджаючи зір і слух. Він подібний до потоку, річки або струмочку.

А тепер уявіть, як ви ллєте воду на стіл, що з нею відбувається? Вона стихійно розтікається в несподіваних напрямках, проливається вниз, її важко зібрати і повернути в ємкість. Якщо не ставити склянку або кордони, то вода буде розтікатися в усі сторони, їй нема на що спертися або піднятися, вона проливається все нижче і нижче ... Також і малюк, якщо йому не встановлювати розумних меж і рамок, він розтікається на всі боки , втрачає орієнтири і опору для розвитку, у відповідь на це виникає багато тривоги і розгубленості.

Якщо ж наливати воду в вузький стакан або тонку вазу, то вода швидко і без сильних емоційних затрат досягне верху. Всередині майже не буде життя, вологи, зате рівень води буде високий, іноді навіть вище сміливих очікувань. І що трапиться з водою, якщо її так залишити? Вірно - вона позеленіє і стухне. Якщо дитині ставити багато жорстких кордонів, рамок і обмежень, то вона стане такою, якою хочуть її бачити батьки (у багатьох випадках), але чи буде вона щасливою? Чи буде в неї життя, задоволення від існування і діяльності? Думаю, відповідь очевидна ...

Дитині потрібні розумні рамки, на які вона може спертися у своєму зростанні, розвитку. При цьому необхідна деяка свобода у використанні дитиною своїх можливостей для здійснення того, що їй самій цікаво і не є корисним з точки зору дорослого. Станьте для дитини «склянкою», яка дає опору і в той же час простір для внутрішнього життя.

Перевірте себе, порахуйте, чи збігається у вас кількість обмежень, заборон і вимог до кількості того, що можна, дозволено, допустимо?

Пам'ятка батькам першокласника:
 Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
 Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
 Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
 Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
 Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
 Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
 Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
 Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
 Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

10 заповідей для батьків першокласника:

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.т...

1. Найважливіше для дітей - це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, запитайте уточнюючі запитання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
2. Зустрічайтеся з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшить дитині період адаптації.
3. Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
4. Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.
5. Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
6. Пам'ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви. Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
7. Будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов'язані.
8. Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в у подоланні різних труднощів. Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров'ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого 

Факти, що можуть Вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано.

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе.

Уряд України зобов'язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об'єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину.

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно.

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги.

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Обирайте виховання без побиття та крику.

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крики є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Стаємо кращими...